Історія гімназії

       Навчальний заклад був побудований 1912 року в селі Пирогів на кошти місцевого земства й виконувала функції трьохрічної початкової школи. Одноповерхова цегляна будівля мала чотири кімнати:  у трьох навчалися діти, а в четвертій проживала перша вчителька – Варвара Артемівна Савенко.
        У 1923 році сталася пожежа й дітям довелося майже чотири роки навчатися в приміщенні сільської ради та кооперативу.

        У 1927 році навчальний заклад відремонтували і він знову гостинно відчинив свої двері для школярів.
       Перший випуск 10-го класу відбувся у 1938 році. Серед учнів цього випуску була народна артистка України – Нонна Кронідівна Копержинська.

     Із вісімнадцяти випускників 1941 року четверо загинули в боях за Батьківщину:  Степан Позніхіренко, Василь Марченко, Михайло Тимченко та Іван Погребний. Сто двадцять троє випускників не повернулися із фронтів Великої Вітчизняної війни. Про їхній героїзм та мужність нагадує пам’ятник, розташований у центрі селища, на якому викарбувані  імена героїв. Монумент збудовано на кошти жителів селища Пирогова.

      Під час захисту Києва від фашистських загарбників 1941 року на території школи, спаклюженій мінами та снарядами, стояла на смерть 284 стрілецька дивізія. Із семи тисяч бійців і командирів живими на сьогоднішній день залишилося двадцять троє.

Серед тих, хто закінчив школу в довоєнні роки, були  Герой Радянського Союзу льотчик Павло Сиволапенко, відмінники народної освіти  Анастасія Смоляренко та  Марія Скоробагатько.

      У 1957 році селище Пирогів перейшло з Києво-Святошинського району у підпорядкування Московського району м. Києва, а з 2001 року підпорядковане Голосіївському району міста Києва. Школі було дано номер 150.

        З 03 травня 2023 року заклад освіти змінив назву на "Гімназія № 150 міста Києва".

     Чимало випускників  закладу кажуть, що школа – це найрідніше місце, куди їм хочеться повертатися знову й знову. Адже в ньому  дають не лише знання, але й учать людяності та розумінню життя.